Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Как я купила кодеин и занималась магией
Шала наркомана комика
Сидел я на плато, собирался заложить новую партию. Решил закладки пополнить, чтобы на районе было, чем поделиться с друзьями. Долго искал связь, но обломал кайф – все толком ничего не знают.
Решил рискнуть и обратился к своей старой подруге, Вике. Она всегда знала, где достать то, что нужно. Созвонился с ней, и она сразу поняла, о чем я говорю. Она посоветовала мне сходить в бензолку, там, где продают кодеин, и закрыть глаза на всю эту суету.
Я был рад этому предложению, ведь с Викой всегда интересно и непредсказуемо. Мы договорились встретиться на следующий день и отправиться в путешествие за новым опытом.
На следующий день я встретил Вику на районе. Она уже ждала меня, поджавшись от холода на скверике. Я подошел к ней и спросил, когда уже поедем за закладками.
| Вика: Давай не торопись, я хочу тебе показать что-то особенное, что связано с магией. |
| Я: Магией? Это что? Шулерство? |
| Вика: Нет, это не шала. Это настоящая магия, которая поможет тебе обрести внутреннюю гармонию и вдохновение. |
Я был удивлен таким предложением. Вика всегда была загадочной, но я не ожидал, что она будет заниматься магией. Я согласился, ведь всегда было интересно попробовать нечто новое.
Мы отправились в магазин магических артефактов, который был на другом конце города. Я не знал, чего ожидать, но Вика уверенно шла вперед, словно знала, что именно хочет купить.
Внутри магазина нас встретила странная женщина в пурпурном плаще. Она представилась как Мадам Заря и сказала, что поможет нам найти то, что мы ищем.
Мадам Заря: Я чувствую в вас потенциал, мои молодые колдовские друзья. Вам понравится мой ассортимент.
Мадам Заря предложила нам разные артефакты: колдовские амулеты, свитки с загадками, ароматические свечи и даже драгоценные кристаллы, которые обладают особыми свойствами.
Мы выбрали несколько предметов и ушли из магазина. Вика говорила, что каждый из этих предметов дарит особую энергию и может изменить нашу жизнь к лучшему.
Вернувшись на район, мы решили провести первый ритуал с использованием амулетов. Собрались в сквере, разложили артефакты по кругу и зажгли свечи. Вика начала читать заклинания, слова которых я не мог разобрать, но они звучали очень красиво.
Внезапно, небо над нами стало освещаться необычным светом, и я почувствовал, что что-то происходит. Внутри меня проснулась неимоверная сила, и я почувствовал, что могу все на свете.
Однако, наше магическое путешествие было прервано внезапным звуком полицейской сирены. Ритуал был оборван, и мы разбежались в разные стороны. Я понял, что пошли на слишком большой риск, занимаясь магией на районе. Но все равно, я почувствовал настоящее волшебство внутри себя.
С тех пор я стал крысить и искать новые закладки – как наркотики, так и предметы магии. Я понял, что эти два мира могут сочетаться вместе, и я могу находить удовольствие и в одном, и в другом.
Теперь у меня есть кодеин и амулеты, и я обладаю своим неповторимым стилем и интересными историями для своих друзей. Я стал наркоманом комиком, который погружается и в мир наркотиков, и в мир магии.
И нет ничего лучше, чем чувствовать внутреннюю гармонию, находясь на плато, вдали от обыденности.
